«Як поєднувати букети і запрошувати гостей мене вчила приватна помічниця принцеси Маргарет», — Ольга Фреймут

Ольга Фреймут

Під час карантину на сторінці ELLE Україна в Instagram ми проводимо прямі ефіри з відомими та цікавими людьми. Героїнею нашого учорашнього інтерв`ю стала телеведуча та видавець Ольга Фреймут. Під час розмови з шеф-редакторкою ELLE.UA Анною Івановою, вона розповіла про те, чи  працює нині над новими телепроектами та чи хотіла б повернутися у програму «Ревізор».

«Я сумую за «Ревізором». Ця програма — моє покликання, це те, що можу робити безкоштовно. Якби сказали знімати проект без зарплати, із задоволенням погодилася. Я вмію бути прискіпливою, вмію шукати проблеми, розрадити людей і надихнути. Свого часу я прийняла рішення піти, тому що мені справді було складно — троє діток і багато подорожей нелегко поєднувати. Зараз є інші ведучі, які працюють над програмою. Втім якби мені запропонували відновитися у цій ролі, повернулася би на проект». 

 


 

За останні три роки Оля вела декілька шоу. Зокрема, «Від пацанки до панянки», «Оля» та «Роман з Ольгою». Втім зараз телеведуча зосереджена більше не не телепроектах.

«Я зрозуміла, що останнім часом знімаю не дуже рейтингові програми. Можливо, якщо ти робиш добре щось одне, люди звикають і їм подобається спостерігати тільки за цим.

Я була супер-ревізором, людям подобалося дивитися. Коли знімала інші програми – вони не збирали високі цифри. Хоча проект «Оля» для мне був особливим.

Він був артовий, нетривіальний, але сподобався маленькій частині українського населення. Коли робиш щось не в попад — зникає бажання робити. Поки я не побачу телепроект, який приноситиме користь суспільству, не буду цим займатися. Зізнаюся, що є пропозиції, але не стану хапатися за все підряд як весняний вітер у телевізійному ефірі — я це вже переросла. Є інші бажання і амбіції, які мене надихають». 

Два роки тому Ольга заснувала книжкове видавництво Snowdrop, яке випускає за її словами «шляхетну літературу для широкого кола читачів». В асортименті — книги самої Олі («Етикет», «Про любов», «Кажан Жан» та інші), а також неперекладені раніше українською мовою романи Агати Крісті «Донька є донька», «Хліб геніїв», книга відомого дзен-будиста Геміна Суніма «Усе побачиш, коли пригальмуєш»,  книга Браяна Фаґана і Надя Дуррані «Чим ми займалися в ліжку: історія ліжка і його вплив на біографії великих людей» тощо.

 


 

Крім цього, нещодавно телеведуча почала навчання в Академії етикету Debrette’s в Лондоні, яке довелося перервати через карантин. Здобутими навичками вона планує поділитися з бажаючими уже найближчим часом під час онлайн-марафону. 

«Про Debrette’s я вперше дізналася під час проекту «Від пацанки до панянки». Команда надихалася нею під час роботи над сюжетами та завданнями для дівчат. Цій академії вже понад 250 років, вона заснована ще у 18 столітті. Debrette’s видавала книги, протоколи про етикет, також вони вели облік аристократів — своєрідні хроніки. Крім цього, вони були відповідальні за протокол королівської сім’ї. А років десять тому відкрили академію, і я скористалася такою можливістю.

Вчитися етикету дуже дорого, навіть дорожче аніж два роки в університеті. Як поєднувати букети і запрошувати гостей мене вчила приватна помічниця принцеси Маргарет. Звичайно це не може коштувати дешево.

Навчання там мені подарував чоловік на день народження. Воно триває два місяці і коштує близько 15 тисяч доларів. На жаль, через карантин я провела там тільки п`ять днів, але навчання триває зараз онлайн у Zoom. Сподіваюся туди ще повернутися після карантину, щоб пройти усі практичні заняття. В академії забезпечують усіма матеріалами, книгами і перевіряють чи добре засвоїла набуті знання. Після кожного модуля я складаю відповідну анкету-тест». 

 


 

За словами Олі найбільше її вразила розбіжність українського і британського етикету.

«В академії нас вчать, що за столом не може сидіти 13 людей, тому що це до невдачі. Українцям же байдуже: можемо і 20 людей посадити, якщо зручно. Були дуже цікаві практичні заняття. 

Мене вчили накривати стіл на п`ять персон, можу зробити це за 22 секунди. Викладачка сказала, що це рекорд у Debrette’s. Я ж колишня офіціантка, тому вмію це робити. У мене була хороша школа.

Також вони особливу увагу приділяють флористиці: у них кожна квітка щось означає. Ми просто даруємо квіти, а у них букети можуть бути парні і непарні, вони уважно стежать за кольорами. У нас жовтий колір – це колір розлуки, у них – дружби. Тому якщо я вас вперше запросила у гості, накрию нам чай о п`ятій годині, а на стіл поставлю жовтні хризантеми на знак нашої дружби». 

 


 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *